Кодекс професійної етики українського журналіста

прийнятий на Х з'їздіНаціональної спілки
журналістів України(квітень 2002 року)

Свобода слова в діяльності засобів масової інформації є одним з найважливіших інститутів демократії. Керуючись Загальною декларацією прав людини, Всесвітньою Хартією свободи преси ООН, Декларацією принципів поведінки журналіста МФЖ, Конституцією та чинним законодавством України, Кодекс професійної етики українського журналіста визначає основні морально-етичні орієнтири, яких журналіст має дотримуватися при виконанні своїх професійних обов'язків з тим, щоб його діяльність всіляко сприяла якнайкращому і найефективнішому виявленню власних творчих можливостей в ім'я утвердження добра і справедливості.

  1. Головний обов'язок журналіста – сприяти забезпеченню права громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов'язує його у своїй діяльності завжди бути об'єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої переконаний. Він уникає неповноти або неточностей чи викривлень інформації, які могли б завдати моральної шкоди честі та гідності людини, неприпустимі з його боку недостовірні повідомлення. Журналіст відповідальний перед читачем, слухачем та глядачем.
  2. При виконанні професійних обов'язків журналіст не може вдаватися до протизаконних, некоректних способів одержання інформації, використовувати своє службове становище в особистих цілях. Як тяжкий злочин мають сприймаються факти одержання ним за будь-яких обставин платні (хабаря) за поширення брехливої або утаювання достовірної інформації. Журналіст поважає осіб, які надають йому інформацію, не розголошує її джерел.
  3. Журналіст має право відмовитися від виконання завдання редакції з підготовки та поширення власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, що суперечать його переконанням або пов'язані з порушенням норм професійної етики. В усіх інших випадках, коли журналіст оприлюднює неправдиву інформацію, в якій перекручено факти або ж зведено наклеп чи завдано моральної образи людині, він зобов'язаний у тому ж самому засобі масової інформації визнати свою провину через вибачення і виправлення помилок.
  4. Журналіст повинен уникати у своїх публікаціях та передачах образ з приводу національних, расових, етичних та релігійних поглядів і почуттів людей, протидіяти екстремізму та обмеженню громадянських прав за будь-якими ознаками. Він утримується від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, зобов'язаний уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики. Особливу чуйність і тактовність журналіст має виявляти щодо дітей та неповнолітніх. Водночас журналіст зобов’язаний сприяти зміцненню моральних та етичних засад суспільства, збереженню національних, культурних традицій, протистояти впливу культу насильства, жорстокості, порнографії.
  5. Журналіст у своїх повідомленнях не втручається у судові справи, поки ведеться слідство, уникає характеристик людей, запідозрених у злочині, але вина яких не встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, що мають громадське звучання і покликані захищати інтереси суспільства та особи.
  6. Журналіст дорожить власним авторитетом та репутацією, несе не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правильність повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з його відома та згоди.
  7. Журналіст у своїй професійній поведінці не має права ставити особисті інтереси понад усе. Замовчування чи поширення ним інформації шляхом одержання незаконних винагород або подання її як такої, що містить наклеп, упередженість, необгрунтовані звинувачення, – неприпустимі. Привласнення чужих думок і творів, матеріалів частково чи повністю (плагіат) суперечить професійній етиці журналіста, є підставою для осуду його з боку колег і оцінюється ними як ганебний вчинок.
  8. Журналіст у практичній діяльності не піддається тискові владних структур, особливо в тих випадках, коли йому нав'язують чужу чи хибну думку, орієнтують на фальсифікацію фактів. Він вважає непристойним використовувати свою репутацію і службове становище для поширення матеріалів з метою наживи, самореклами, у кар'єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам.
  9. Журналіст покликаний постійно працювати над підвищенням власного фахового рівня, плекати свою основну зброю – слово, суворо дотримуватися конституційних норм функціонування української та інших мов в Україні, рішуче виступати проти фактів неповаги до державної мови, приниження її ролі та значення у житті суспільства.
  10. Журналіст поважає і відстоює професійні права колег, дотримується норм і правил поведінки у редакційному колективі. Він повинен бути уособленням скромності, наполегливості і працелюбності. Його моральний обов'язок – допомога у фаховому становленні молодих журналістів на шляху до творчого визнання, виявляти професійну солідарність з колегами по інформаційній діяльності як в Україні, так і за її межами.
  11. Порушення журналістом положень цього Кодексу піддається громадському осудові, розглядається на зборах редакційних колективів, у первинних організаціях Національної спілки журналістів та радами професійної етики, що створюються при правліннях регіональних організацій НСЖУ.

Етичний кодекс українського журналіста

  1. Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста.
  2. Служіння інтересам влади, а не суспільства, є порушенням етики журналіста.
  3. Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини.
  4. Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.
  5. Журналіст не розкриває своїх джерел інформації окрім випадків, передбачених законодавством України.
  6. Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста.
  7. Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.
  8. Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікуватизміст.
  9. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.
  10. Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежнихекспертів.
  11. Не допускається таке вибіркове цитування соціологічних досліджень, яке призводить до викривлення змісту. Журналістські опитування громадян не повинні фабрикуватися з метою отримання наперед визначеного результату.
  12. Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності.
  13. Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при зборі інформації діє в правову полі України і може вдатися до будь-яких законних, в тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в зборі інформації.
  14. Плагіат несумісний із званням журналіста.
  15. Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати навідповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.
  16. Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати писати чи виконувати будь-що, якщо це суперечить його власним переконанням чи принципам.
  17. Незаконне отримання журналістом матеріальної винагороди чи будь-яких пільг за виконаний чи невиконаний журналістський матеріал є несумісним із званням журналіста.
  18. Журналіст має бути особливо обережним при висвітленні питань, пов’язаних із дітьми. Журналіст та редактор повинні мати обгрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи (осіб) та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх (або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати), які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.

Декларація принципів поведінки журналістів

Прийнята на ІІ всесвітньому Конгресі
Міжнародної федерації журналістів
(Бордо, 25-28 квітня 1954р.),
зі змінами на 18-му всесвітньому Конгресі МФЖ
(Хельсингьор, 2-6 червня 1986р.)

Ця міжнародна Декларація проголошена як стандарт професійної поведінки журналістів, які займаються збиранням, передачею, розповсюдженням і коментуванням новин та інформації, висвітленням подій.

Повага до істини та права громадськості на правду - перший обов'язок журналіста.

Виконуючи цей обов'язок, журналіст має завжди захищати принципи свободи під час чесного збирання і публікації новин та право на правдивий коментар і критику.

Журналіст зобов'язаний подавати інформацію, посилаючись на факти, походження яких він / вона знає. Журналіст не має ігнорувати суттєву інформацію чи фальсифікувати документи.

Журналіст має використовувати лише чесні методи для отримання новин, фотографій та документів.

Журналіст має робити все можливе, щоб виправити будь-яку опубліковану інформацію, що виявилася згубно неточною.

Журналіст зобов'язаний зберігати професійну таємницю щодо джерела інформації, отриманої конфіденційно.

Журналіст має усвідомлювати небезпеку дискримінації, якій сприяють засоби масової інформації, та повинен робити все можливе, аби уникнути поширення такої дискримінації, що базується, крім усього іншого, на расових, статевих, сексуально-орієнтаційних, мовних, релігіозних, політичних чи інших поглядах, на національному або соціальному походженні.

Журналіст має розцінювати як серйозні порушення:

  • плагіат;
  • зловмисне введення в оману;
  • наклеп, злослів'я, диффамацію, безпідставні звинувачення;
  • отримання хабаря у будь-якій формі, враховуючи публікацію чи приховування інформації.

Журналісти, які гідні так називатися, мають вважати своїм обов'язком чесно дотримуватися вищезазначених принципів. У межах основного закону кожної країни журналіст має визначати в професійних питаннях сферу компетенції колег, за винятком кожного виду втручання урядами тощо.

Повноваження Комісії з журналістської етики

І. ПРЕАМБУЛА

Комісія є корпоративним інститутом громадянського суспільства, що розглядає конфліктні ситуації етичного та професійного характеру, які виникають в журналістському середовищі та між цим середовищем та громадськістю у зв’язку з виконанням журналістами свого професійного обов’язку.

ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ТА СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ КОМІСІЇ

Комісія розглядає конфліктні ситуації етичного характеру як за зверненням журналіста, так і за зверненням інших фізичних та юридичних осіб, зацікавлених у етичній оцінці професійної діяльності конкретного журналіста, головного редактора, засновника або власника ЗМІ або державного органу, що має компетенцію у галузі масової інформації.

Комісія виносить рішення спираючись на норми законодавства України, статтю 19 Декларації прав людини, статтю 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.34 Конституції України тощо; застосовуючи до конкретних ситуацій згаданий вище Етичний кодекс українського журналіста.

Діяльність Комісії спрямована на досягнення таких цілей:

  • формування культури професійної та чесної журналістики;
  • становлення довіри до ЗМІ;
  • зміцнення принципу свободи слова в Україні;
  • встановлення конструктивного діалогу між учасниками конфлікту на умовах рівноправ’я сторін;
  • усвідомлення широкими колами журналістів міжнародно визнаних правил поведінки та необхідності дотримуватися їх у щоденній діяльності;
  • досягнення точної кваліфікації дій, що оскаржуються, і формулювання рішень, які застосовуватимуться у майбутньому в якості прецедентів.

ІІІ. СКЛАД КОМІСІЇ

Комісія складається з 15 членів, які обираються на з’їзді підписантів Етичного кодексу українського журналіста. До Комісії входять журналісти, які відомі суспільству своїми високими професійними принципами.

На своїх перших після з’їзду зборах Комісія обирає Голову.

Члени Комісії здійснюють свою діяльність на громадських засадах.

За кожним членом Комісії визнається право не брати участь у розгляді конфліктного випадку за умови існування обставин, що можуть поставити під сумнів його незаангажованість у конкретній справі.

За кожним членом Комісії зберігається право на добровільну відставку.

Комісія звітує про свою діяльність перед з’їздом не рідше одного разу на 2 роки.

Ротація членів Комісії або підтвердження повноважень дійсних членів відбувається на з’їзді підписантів Етичного кодексу українського журналіста не рідше 1 разу на 2 роки.

IV. ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМІСІЇ

IV-А. Збори Комісії

Розгляд справ та ухвалення рішень Комісії відбувається на Зборах. Збори є повноважними, якщо на них присутні не менше 1/3 складу Комісії та Голова Комісії.

Комісія збирається не рідше одного разу на 2 місяці. Також Комісія збирається на позачергові збори за поданням члена Комісії або Секретаріату Комісії.

Збори готуються Секретаріатом та Головою Комісії. Усі члени Комісії отримують матеріали, винесені на розгляд зборів, не пізніше ніж за тиждень до дати зборів (окрім випадків, коли звернення до Комісії надійшли пізніше ніж за тиждень до проведення зборів та проведення позачергових зборів Комісії).

IV-Б. Робочі групи Комісії, їх повноваження та сфера відповідальності

Комісія формує зі свого складу робочі групи, відповідальні за:

  • розгляд звернень до Комісії та підготовку рішень Комісії;
  • здійснення зовнішньої діяльності Комісії, членство Комісії в міжнародних організаціях та участь у необхідних для Комісії заходах інших організацій (ініціатив);
  • здійснення політичної діяльності Комісії, а саме організацію роботи по розробці та лобіюванню прогресивного щодо ЗМІ законодавства та впливу на пов’язані зі ЗМІ конфліктні ситуації.

Склад робочих груп формується Комісією зі своїх членів. Перегляд складу робочих груп відбувається на кожних наступних зборах після кооптації до складу Комісії нових членів, тобто після з’їзду підписантів Етичного кодексу, або за поданням членів Комісії.

IV-В. Секретаріат Комісії

Секретаріат Комісії з журналістської етики формується Комісією та підпорядковується Голові Комісії. До функцій Секретаріату входить збір необхідної для роботи Комісії інформації, підготовка зборів та рішень Комісії, реалізація рішень Комісії. Склад Секретаріату та порядок функціонування цього органу визначається Комісією з огляду на об’єм фінансування.

V. РОЗГЛЯД СПРАВ ТА УХВАЛЕННЯ РІШЕНЬ КОМІСІЇ

Комісія розглядає заяви, подані на публікації у друкованих ЗМІ не пізніше 1 року від дати публікації та заяви на теле-, радіопрограми та публікації в інформаційних Інтернет-виданнях, подані не пізніше 6 місяців від дати ефіру цих програм або опублікування матеріалу в інформаційному Інтернет-виданні.

Комісія ухвалює рішення у таких формах:

  • дружнє попередження – найм’якша форма рішення. Застосовується у випадках, коли Комісія розцінила порушення норм журналістської етики журналістом або органом ЗМІ, які стали об’єктом слухань Комісії, як ненавмисну помилку. Дружнє попередження не є обов’язковим для публікації, воно надсилається журналісту, керівнику ЗМІ та особі, яка звернулася із заявою;
  • заява Комісії – застосовується у випадках, коли дії журналіста чи ЗМІ розцінюються Комісією як такі, що порушили норми журналістської етики, порушили право громадськості на отримання правдивої інформації або загрожують іміджу українських ЗМІ. Заява Комісії надсилається журналістам, керівникам ЗМІ, які стали об’єктом слухань Комісії; особі, яка звернулася із заявою; керівним органам організацій – колективних членів Комісії; розповсюджується серед журналістів, які підписали Етичний кодекс. ЗМІ оприлюднюють або не оприлюднюють Заяву на власний розсуд;
  • заява у формі публічного осуду. Застосовується у випадках, коли дії журналістів або ЗМІ розцінюються Комісією як свідоме порушення норм журналістської етики і є абсолютно несумісними з поняттями професійної журналістики. Заява Комісії про публічний осуд розповсюджується якнайширше всіма доступними Комісії засобами. Комісія та Секретаріат докладають зусиль для того, щоб Заява про публічний осуд була оприлюднена якомога більшою кількістю ЗМІ.

Рішення ухвалюється шляхом голосування. У випадку рівного розподілу голосів голос Голови Комісії є вирішальним.

Комісія може ініціювати розгляд справи самостійно (за ініціативою члена(ів) Комісії або Секретаріату).

Комісія залучає до свої діяльності юристів у якості консультантів.

При розгляді конфліктних ситуацій Комісія враховує кодекси професійної етики, які діють у даному редакційному колективі чи іншому об’єднанні журналістів.

Розгляд конфліктів у Комісії відбувається в обстановці гласності, якщо за вмотивованою вимогою однієї з сторін Комісія не дійде висновку про необхідність проведення засідання в обстановці конфіденційності.

Комісія відмовляється від розгляду справи, якщо вважає її такою, що виходить поза межі компетенції Комісії або не відповідає цілям діяльності Комісії.

Комісія має право переглянути своє рішення.

Оприлюднення рішень Комісії у ЗМІ, перш за все, в тих, щодо яких вони ухвалені, відповідає поняттю чесного висвітлення подій.

VІ. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ ДО КОМІСІЇ

Право на звернення до Комісії мають:

  • кожен журналіст, який здійснює свою діяльність у відповідності з Законом України “Про засоби масової інформації” та визнає компетенцію Комісії;
  • кожен громадянин, який вважає, що професійна діяльність конкретного журналіста суперечить основним принципам та загальноприйнятим етичним нормам журналістики;
  • Комісія має право за власною ініціативою розпочати розгляд випадків про порушення професійних та етичних норм журналістики, якщо такі зафіксовано у процесі моніторингу ЗМІ.

Заява про розгляд конфліктної ситуації подається до Комісії у письмовій формі і розглядається у розумно стислий термін, необхідний для вивчення обставин конфлікту та запрошення зацікавлених осіб.

Звернення до Комісії має містити таку інформацію:

  • ім’я заявника або назву організації, що подає позов;
  • назву ЗМІ, на який подається позов (ТБ / радіо / видання / Інтернет-сайт та НАЗВА органу);
  • дату оприлюднення матеріалу, який не задовольняє пошукувача (дата публікації для друкованих та Інтернет ЗМІ, дата і час виходу в ефір програми для ТБ та радіо);
  • назву статті або програми, в яких міститься оскаржувана інформація;
  • відповідь на запитання: “Чи вплинув оскаржуваний матеріал особисто на Вас/Вашу організацію, і якщо так, то в який спосіб?” (маються на увазі випадки наклепу на особу/організацію, викривлення змісту інтерв’ю, неадекватне з точки зору заявника поводження з ним під час його участі в програмі і т.п.);
  • пояснення заявника, якщо відповіддю на попереднє запитання було “ні”;
  • примірник видання (повний) / роздрукована версія Інтернет-публікації із вказаною HTTP-адресою або касета із записом повної програми, в якій був розміщений оскаржуваний матеріал.

VII. ФІНАНСУВАННЯ КОМІСІЇ

Комісія фінансується із добровільних внесків журналістів та частин Комісії.

Комісія шукає гранти для забезпечення своєї діяльності в українських неурядових та міжнародних донорських організаціях.

Бюджет Комісії витрачається на забезпечення діяльності Комісії: організаційні витрати по проведенню зборів Комісії та вивченню матеріалів; відрядження членів Комісії та Секретаріату, пов’язані із вивченням справ та популяризацією ідей Комісії; на діяльність Секретаріату Комісії.

Бюджет Комісії складається виходячи з грошових надходжень та затверджується Зборами Комісії, на яких присутні не менше 60% членів та представлені всі частини Комісії.

Комісія звітується про використання коштів перед з’їздом підписантів Етичного кодексу українського журналіста, тобто не рідше одного разу на 2 роки.

* * *

Цей Статут ухвалений на зборах журналістів 14 квітня 2002 року, введений в дію з моменту ухвалення і діє як рамковий документ, що визначає основи статусу існування Комісії. Положення Статуту щодо кількісного складу Комісії, періодичності з'їздів підписантів та зборів Комісії було змінено 24 квітня 2004 року та 19 листопада 2006 року на чергових з’їздах журналістів-підписантів Етичного кодексу українського журналіста.

Актуальне ↓