Блог им. Hanna →  Машина часу



Шарівка



Пархомівка

Журналісти Охтирки, об’єднані в місцевий осередок Національної спілки журналістів України, відзначили своє професійне свято туристичною поїздкою вихідного дня, відвідавши Пархомівський художній музей та палацово-парковий ансамбль у селі Шарівка, що на Харківщині.

Оскільки День журналіста (6 червня) припав на середину тижня, вирішено було відтермінувати свято на вихідні, спрямувавши погляди у бік культурної й історико-архітектурної спадщини Слобожанщини.
Минулого року журналісти провели велоакцію в Охтирці, поставивши на меті, привернути увагу місцевої спільноти до стану справ навколо екскурсійної привабливості міста. Цьогоріч вирішили подивитися, чим багаті найближчі сусіди.
Художній музей у селі Пархомівка Краснокутського району, започаткований учителем історії Афанасієм Федоровичем Луньовим у 1955 році, як народний шкільний музей, сьогодні по праву називають мистецькою перлиною краю. У сільському музеї експонується безцінна колекція, завдяки якій він добре відомий далеко за межами України. Відвідувачам представлені оригінали картин найвидатніших майстрів, визнаних у всьому світі: Пікассо, Ренуара, Бенуа, Малевича, Кандінського, Верещагіна, Шишкіна, Рєпіна, Левітана. Є ескізи Володимира Маяковського, олівцеві малюнки Тараса Шевченка та ін.
В одному з залів екскурсовод вмикає механічну мелодію — музична шкатулка позаминулого століття ніби машина часу… Примітним є той факт, що Пархомівка певним чином пов’язана з Охтиркою, бо свого часу належала охтирському полковнику І.Перекрестову, а згодом, при Катерині ІІ була подарована командиру Охтирського гусарського полку І.Подгоричані. Саме в маєтку Подгоричані і знаходиться нині музей.
Так само не чужа Охтирці й Шарівка Богодухівського району, бо заснував її 1670 року охтирський осавул Матвій Шарий. Нині люди приїздять звідусіль до Шарівки аби подивитися на величний палац цукрозаводчика Леопольда Кеніга та залишки навколишнього парку. Грандіозна споруда й околиці мають статус пам’ятки садово-паркового мистецтва, а за радянської влади тут розміщувався туберкульозний санаторій.
Вхід на територію – вільний, але до самого палацу ходу немає.
Шарівський комплекс – місце надзвичайної краси. Проте побачене викликає змішані почуття: захват і жаль. Творіння людського генія достойно не поціноване і занепадає. Але навіть руїна не здатна остаточно спаплюжити цю красу. Сюди їдуть туристи, фотографуються молодята, тут надзвичайно чисте, п’янке повітря, вдихнувши яке починаєш вірити в казку: все лихе минеться і люди неодмінно почнуть цінувати і створювати красу.
Написав
11.07.2012 в 10:45
0


Вставка зображення
Файл:
Посилання:
Вирівнювання:
Опис:

Тільки зареєстровані і авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Авторизуйтеся, будь ласка, або зарегистрируйтесь, якщо не зареєстровані.

Актуальне ↓